ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ МУЗЕЇВ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ І МОДЕЛЮВАННЯ

Анотація

Пропоноване дослідження розглядає актуальні питання збереження та презентації культурної спадщини в умовах глобалізації й технологічного розвитку. Музеї реалізовують важливу роль у збереженні матеріальної та нематеріальної спадщини, а також в адаптації цієї спадщини для нових поколінь. Моделювання й цифровізація освітнього потенціалу є ключовою метафункцією музею, що дає змогу розглядати музей як «модель реального світу». Актуальність теми визначається потребою розроблення ефективних методів представлення культурних об’єктів, що враховують зміни в соціальних і культурно-освітніх контекстах, а також нові вимоги до музеєфікації, зокрема інтерактивні та мультимедійні підходи.
Мета дослідження полягає у вивченні процесів цифровізації, що здійснюються в музейній діяльності, з особливим акцентуванням на збереженні нематеріальної культурної спадщини. Новизна роботи полягає в уведенні концепцій, що характеризують музейну комунікацію як динамічний процес, де музейні об’єкти є елементами складних комунікаційних моделей, формуючи нові смисли та взаємодії.
У статті розкриваються основні характеристики цифровізації освітнього потенціалу музеїв, як-от документування, тезаврування та комунікація, які забезпечують збереження культурно-освітніх феноменів і їх адаптацію до сучасних умов. Особлива увага приділяється взаємодії між автентичною системою об’єкта та його цифровим новим контекстом у музеї. Дослідження підкреслює, що процеси моделювання й цифровізації є невід’ємним складником гуманітарного пізнання і відіграють ключову роль у збереженні та переданні культурно-освітньої спадщини для майбутніх поколінь.