ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ФОРМА БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглянуто розвиток волонтерства як форми благодійної діяльності в незалежній Україні. Проаналізовано поняттєво-категорійний апарат дослідження на підставі міжнародного та вітчизняного законодавства, наукових досліджень (Ж. Сегеда, І. Трубнікова, М. Шерраден та ін.); основні ознаки волонтерства (добровільність, безоплатність, самоорганізація, громадська користь, диверсифікація, взаємодопомога, гуманність, філантропія).
Закцентовано увагу на нормативно-правовій базі становлення волонтерства в Україні, це зокрема: Загальна декларація волонтерів (14 вересня 1990 p.); Декларація про волонтерську діяльність (січня 2001 р.); постанови КМУ («Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг» від 10 грудня 2003 р. та «Про утворення Координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерського руху в Україні» від 23 серпня 2004 р.); Закон «Про волонтерську діяльність» від 19 квітня 2011 р.; Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки (27 вересня 2021 р. та ін.
Зроблено висновок, що за період незалежності волонтерство перетворюється на новий інститут громадянського суспільства і стає головною рушійною силою реформування держави. На сьогодні серед важливих аспектів волонтерської діяльності в Україні можна виділити:
– високий рівень самостійності та ініціативи в діяльності волонтерських організацій;
– формування волонтерських організацій як складових громадянського суспільства, що професійно задовольняють конкретні потреби;
– приєднання до волонтерської діяльності не лише представників громадських структур, а й фахівців з різних галузей, зокрема з ІТ-сфери, бізнесу та інших;
– недосконалість законодавчого забезпечення волонтерської діяльності;
– часткова «вимушеність» волонтерських ініціатив унаслідок недостатньої ефективності державних структур або обмеженості ресурсів держави.