ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ТА ПАТЕРНАЛІСТСЬКА МОДЕЛЬ ВЗАЄМИН У СИСТЕМІ ПТО УКРАЇНИ В 1972–1984 РР.

Анотація

У статті здійснено історико-педагогічний аналіз виховної системи в закладах професійно-технічної освіти України в період 1972–1984 рр., відомий в історіографії як етап «застою». Розглянуто ключові особливості організації виховного процесу в умовах посиленого державного контролю над освітньою сферою, коли ПТО розглядалася не лише як інструмент підготовки кваліфікованих кадрів, а й як засіб формування ідеологічно лояльної, дисциплінованої та соціально передбачуваної молоді. Особливу увагу приділено патерналістській моделі взаємин між педагогами та учнями, яка передбачала надання молоді матеріальних і соціальних благ в обмін на конформізм, дотримання офіційних норм поведінки та активну участь у громадському житті. Проаналізовано механізми виховного впливу, що застосовувалися в зазначений період: колективні форми діяльності, наставництво, комсомольська організація, трудові змагання, суспільно корисна праця, дозвіллєва активність, ритуалізація ідеологічних подій. Показано, що ці методи сприяли формуванню в учнів соціальної відповідальності, трудової мотивації та колективізму, але водночас обмежували розвиток особистісної автономії, критичного мислення й ініціативності. Розкрито подвійний характер патерналістської моделі: з одного боку, вона забезпечувала соціальну підтримку та стабільність, з іншого – формувала залежність від зовнішнього контролю та підпорядкування офіційним настановам. Констатовано, що актуальність дослідження полягає у визначенні історичних витоків сучасних тенденцій у фаховій передвищій освіті України, які частково зберігають елементи минулої виховної парадигми. Звернення до досвіду виховання здобутого в умовах радянської системи дозволяє глибше осмислити потенціал сучасних моделей освітньої взаємодії, зокрема в контексті формування громадянської свідомості, особистісної відповідальності та адаптації молоді до нових соціально-економічних умов.