ON THE QUESTION OF THE ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN PRIMARY SCHOOLS OF THE PODIL PROVINCE IN THE SECOND HALF OF THE 19TH – AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

Abstract

У статті розглядаються шляхи та методи організації навчання в початкових школах Подільської губернії. Слід зазначити, що період розвитку початкової освіти у другій половині ХІХ століття характеризується багатовекторністю навчальних закладів. Внутрішня структура народної освіти складалася з трьох ланок. Для управління початковими школами створювалися губернські та повітові шкільні ради. Губернська рада під головуванням єпархіального архієрея складалася з губернатора, директора училищ і двох членів губернського зібрання (земства). До складу повітової управи входили представники внутрішніх справ і народної освіти, яких призначав губернатор та інспектор навчального округу, духовного відділу, двох представників повітових зборів (земства) і представників тих відділів, які мали свої школи в с. повіту, а також представник міського самоврядування. Основними предметами їх викладання були Закон Божий, російська мова та арифметика. У двокласних міністерських школах, які становили вищий і повний ступінь початкової освіти, вивчали також історію, географію, природознавство, основи планіметрії, малювання, церковний спів. Крім загальноосвітніх предметів, у деяких сільських школах учні вивчали також ремесла. Слід зазначити, що навчання та ставлення викладачів до студентів не було формальним. Обов'язково тримайте крутий журнал. Викладачі прагнули, щоб учні не тільки запам'ятовували, а й розуміли матеріал. Методами покарання порушників дисципліни були: догана, розмова в присутності учнів, відхід після уроків, позбавлення обіду, виклик батьків до школи та ін. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. освітня сфера Подільської губернії постійно відчувала гостру потребу і нестачу не лише в шкільних приміщеннях, обладнанні, підручниках, методичних посібниках і наочних матеріалах, а й у підготовлених педагогічних кадрах. Зважаючи на те, що в Подільській губернії, окрім духовної семінарії, не було інших вищих навчальних закладів, як, до речі, і в багатьох інших російських губерніях, питання кадрового забезпечення завжди стояло на порядку денному.