САМООЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ

Анотація

Актуальність проблеми дослідження самооцінювання навчальної діяльності зумовлена потребою формування цього вміння в учнів ЗЗСО, зокрема в учнів початкової школи. Мета статті полягає в розкритті сутності самооцінювання навчальної діяльності, з’ясуванні його видів та функцій, аналізі стану та можливостей використання самооцінювальної діяльності учнями початкової школи.
У статті проаналізовано науково-педагогічну літературу з питань самооцінювання навчальної діяльності. У результаті аналізу сформульовано сутність понять «самооцінювання навчальної діяльності» та «самооцінка навчальної діяльності»; простежено зв’язки самооцінки навчальної діяльності як результату здійснення процесу самооцінювання з самооцінкою особистості, іншими самоорганізаційними вміннями та вмінням вчитися; з’ясовано класифікацію видів (загальна й часткова; висока, середня й низька; адекватна й неадекватна (завищена або занижена); конфліктна й безконфліктна; прогностична, актуальна й ретроспективна) та функцій (мотиваційна, орієнтаційна, регулятивна, рефлективна) самооцінки як результату самооцінювання.
Проаналізовано роль цілеспрямованої роботи вчителя, вчительської оцінки та взаємооцінювання, урізноманітненння форм самооцінювання, дотримання загальноприйнятих принципів і критеріїв у формуванні вміння самооцінювання навчальної діяльності учнів початкової школи. Визначено рівні оволодіння учнями вмінням самооцінювання. З’ясовано, що нова українська школа спрямовує вчителя на розроблення й упровадження методики формування самооцінювальної навчальної діяльності учнів.