Формування дидактичних систем у контексті інтегративного підходу

Анотація

У статті обґрунтовано та описано дидактичну систему інтегративно-предметного, усі елементи якої взаємопов’язані та дозволяють утворювати конкретні структури, залежно від мети функціювання системи. Показано, що головною особливістю такої системи є те, що поділ змісту навчального матеріалу не відбувається зовні, а зсередини дидактичної системи. Досліджено співвідношення між предметним та інтегративним компонентом у навчальному процесі як у сенсі змісту навчального матеріалу, так i його методів та організаційних форм. Доведено, що науково обґрунтована перебудова предметної системи навчання визначає суть і зміст навчання, організаційну структуру інтегративно-предметного навчання, його функції, рiзноварiантнiсть в умовах професійної школи, що забезпечує підвищення рівня загальноосвітньої та фахової підготовки без перевантаження учнів. Узагальнено результати попередніх досліджень авторів та виділено суттєві ознаки інтегративного та предметного навчання, можливі структури поєднання цих елементів, які характеризують та включають переваги кожної з систем. Порівняно різні підходи до навчання (проблемний, розвивальний, модульний тощо), що формують вихідні положення відповідної дидактичної системи. Охарактеризовано штучні дидактичні системи та конструкції, де умови інтеграції виконуються не повністю, тому існує небезпека підміни інтегративних утворень такими, які лише схожі на них, або мають деякі їхні ознаки. Описано проміжні, інтегральні дидактичні системи, де згідно з визначеними цілями, задається гнучка система структурування змісту навчання, передбачається групування знань не лише за предметним (основи наук) чи комплексним (традиційні «інтегровані» курси), а за об’єктним і проблемним принципами. Показано, що впровадження системи інтегративно-предметного навчання передбачає поетапне перетворення існуючих дидактичних систем.