Проблема творення ідеалу виховання в контексті історичного розвитку вітчизняної освіти

Анотація

У статті розглядається питання формування ідеалу виховання в історичній ретроспективі. Автор статті аналізує, чи варто говорити про універсальний ідеал виховання, що сприяє дотриманню загальнолюдської культури задля миру і формування відповідального громадянина. Ставиться питання, чи існує загальний ідеал, який міг би задовольнити всі верстви населення і бути покладеним в основу загального суспільного виховного ідеалу, чи варто включати в поняття загальнодержавного виховного ідеалу релігійну компоненту.

Аналізуються ідеї Г. Ващенка, О. Вишневського, прибічників традиційного українського ідеалу, який вони формулюють як служба Богові і Батьківщині. Вказується на суперечливість і нелогічність деяких їхніх постулатів, які спрощують реалії життя, не сприяють взаєморозумінню представників різних прошарків населення, загрожують роздмухуванням суспільної ворожнечі. До суперечностей концепції Г. Ващенка автор відносить фактичне превалювання національних інтересів над християнськими і конфесійних над загальнохристиянськими. Слабиною концепції Г. Ващенка автор вважає надмірну ідеалізацію, героїзацію історичних часів, що мало би, на думку цього вченого, прислужитися запаленню жертовної любові до Батьківщини молодих українців. Спираючись на ідеї Г. Ващенка, О. Вишневського, автор статті ставить питання: якого виховання ми прагнемо для наших дітей в Україні, серед яких вже зараз є католики, греко-католики, протестанти, православні «різних мастей», у тому числі й «небажаних», атеїсти, мусульмани тощо, і всі вони – громадяни України?

Стверджується, що в Україні назріла необхідність формування загальнодержавного виховного ідеалу з урахуванням етнічного та релігійного різноманіття української нації, якщо Україна прагне стати нацією громадян, які добровільно бажають жити спільно.