ІСТОРИЧНІ ВІХИ РОЗВИТКУ КАБІНЕТІВ ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ У СВІТЛІ ОСВІТНІХ ЦІЛЕЙ УКРАЇНИ В 1959-2020 рр.

Анотація

У статті наведено віхи розвитку кабінетної системи природничих предметів від початку їх створення 1959 року й до 2020 року. Описано зміни в забезпеченні кабінетів обладнанням. А також те, як це вплинуло на зміни в методиці навчання природничих дисциплін.
Акцентовано, що кабінет хімії, фізики, біології чи то географії – це не просто клас, а науковий центр, де здобувачі освіти розвивають аналітичні та дослідницькі навички, вивчаючи закони відповідних предметів як виокремлено, так загалом. Для того щоб здобувачі освіти могли повною мірою оволодіти знаннями та проводити досліди, кабінет має бути обладнаний відповідно до сучасних стандартів, затверджених Міністерством освіти і науки України (МОН) та бути із суміжним приміщенням (лабораторією) для зберігання обладнання з виконання практичних завдань та наочних матеріалів і технічного забезпечення. Добре обладнаний кабінет не тільки сприяє поліпшенню навчальних результатів, а й сприяє розвитку інтересу учнів до предмета, розширенню світогляду та підготовці до майбутньої наукової чи дослідницької діяльності.
Наголошено, що аналогічний процес відбувається сьогодні в навчальних військових центрах. Немає скарг на навчальні центри, де виконують свої обов’язки досвідчені інструктори з повним матеріально-технічним забезпеченням, бо тільки в такому разі мобілізований отримує базовий досвід використання зброї та soft skills навички роботи в команді, необхідні для виживання в бою.
Звернуто увагу на те, що в Україні від 2020 року почалось упровадження STEM-методик з упровадження проєктів досліджень, а також на важливість поєднання домашнього та лабораторного експерименту з віртуальними дослідами в тих випадках, коли не можливо провести дослід.
Зроблено висновки, що досвід минулого заслуговує на увагу, детальне вивчення та оцінку для відродження повноцінного функціонування кабінетної системи закладів освіти відповідно до вимог сьогодення.