ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ЕКОЦИД» У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто шкодочинний вплив російської агресії на інфраструктуру, функціонування природних систем життєзабезпечення, довкілля (а саме руйнування ландшафтів, екосистем, оселищ та популяцій; порушенням цілісності біосфери) й отримання екологічних послуг населенням України.
Обґрунтовано перелік найважливіших компонентів підготовки екологічних менеджерів у фахових коледжах в умовах воєнного часу. Серед яких – формування фахівців, здатних вирішувати екологічні завдання різного рівня складності, усвідомлювати загрози сьогодення, знати засоби запобігання їм і бути готовими до адекватних дій, спрямованих на попередження екологічної катастрофи.
Аргументовано світоглядну значущість фундаментального загальнонаукового та загальнобіологічного поняття «екоцид» під час війни та в період повоєнного відновлення. Винесено на обговорення критерії розкриття змісту поняття «екоцид», запропоновані групою авторів (С. Баран, Я. Дідух та ін.). Критерії екоциду визначаються як результат антропогенного впливу, що супроводжуються зникненням чи знищенням цілого ряду об’єктів, серед яких – ендемічні види рослин та тварин, асоціації рослин, рослинні угруповання (луки, ліси та ін.), біотопи (серед яких як природні, так і напівприродні або штучні), об’єкти всесвітньої або загальноєвропейської природної спадщини, а також цілі регіони, забруднені радіонуклідами, чи зруйновані ландшафти. Зміст цього поняття розвивається поступово в міру ускладнення рівня організації живих організмів та угруповань, проти яких вчинено злочин екоциду. Обґрунтовано потребу встановлення логічних зв’язків його з іншими поняттями, осмислення діалектики понять та оперування ними в нових умовах та реаліях воєнного часу.