ЕМОЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА РЕЗИЛЬЄНС ЯК ІНСТРУМЕНТИ СТВОРЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНО КОМФОРТНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність резильєнтності та емоційного менеджменту як інструментів психологічної стійкості сучасного педагога. Описано відмінності між цими поняттями та їх спільні властивості; визначено нові ролі сучасного вчителя та потребу в нових компетентностях; проаналізовано феномен резильєнсу та емоційного менеджменту в контексті впливу на психологічний стан учителя та його соціальні адаптивні можливості; здійснено аналіз наукових праць, в яких висвітлено питання резильєнтності; досліджено важливість резильєнтності як складової професійної майстерності сучасного педагога в контексті побудови емоційно комфортного освітнього середовища.
Визначено, що стійкість і регуляція емоцій у розвитку стійкості особистості педагогічного працівника є важливою складовою його професійної компетентності. Доведено, що формування стресостійкості вчителя допоможе йому подолати негативні наслідки стресових ситуацій, захистити себе від дезінтеграції та різноманітних розладів, створити основу для внутрішньої гармонії та високої працездатності, визначити успішність його професійної діяльності та, головне, зберегти здоров’я.
Обґрунтовано, що стійкість і вміння керувати своїми емоціями залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів і репрезентує важливі навички сучасного вчителя, які забезпечують якісний результат роботи, допомагають краще адаптуватися в нових ролях і дозволяють створити емоційно комфортний освітній простір. Це ефективне планування часу, вміння розслаблятися, розуміння своїх емоцій, самоконтроль, позитивний настрій, фізична активність тощо.
Набір якостей, якими має володіти сучасний учитель і бути водночас тренером (той, хто допомагає дитині досягти певної мети і приймає дитину з усіма її особливостями), фасилітатором (той, хто допомагає ефективно працювати в команді), модератором і новатором (постійно проводить дослідження і вносить нові пропозиції), тьютором (людина, яка працює з дитиною індивідуально, знаючи її освітні потреби, проєктує навчальну діяльність і організовує зворотній зв'язок для розуміння ефективності своєї роботи).