Розвиток дослідницьких умінь учнів на уроках природничих дисциплін у шкільній освіті України (50- 90-ті роки ХХ століття)

Анотація

У статті висвітлено основні тенденції розвитку дослідницьких умінь учнів на уроках природничих дисциплін у шкільній освіті України в 50- 90-х роках ХХ століття.
Наголошено, що в 50−90-х роках ХХ століття шкільна природнича освіта зазнала кардинальних змін відповідно до наукових здобутків радянської природничої науки. Розвитку дослідницьких умінь учнів сприяло: розширення завдань шкільної освіти щодо забезпеченням зв’язку теорії з практикою; організація пришкільних дослідних ділянок; закладання садів, шкільних розсадників дерев і чагарників та організація в них практичної навчальної роботи за програмою біології й натуралістичних гуртків.
Звернуто увагу, що поряд з завданнями викладання основ наук та формування культури землеробства приділялася увага підвищенню наукового і методичного рівня навчально-дослідницької роботи учнів, забезпеченню масового охоплення цією роботою в школах. Системна робота щодо розвитку дослідницьких умінь учнів на уроках природничих дисциплін супроводжувалася відповідним розвитком матеріально-технічної бази: створення агрохімічних лабораторій та агрохімкуточків; облаштування лаборантських кімнат при кабінетах фізики, хімії, біології; обладнання в кабінетах біології ботанічних й зоологічних куточків, у кабінеті фізики – метеорологічних.
З урахуванням завдання школи щодо розвитку дослідницьких умінь учнів, навчання здійснювалося в певній системі, яка включала: уроки; практичні заняття і спостереження на навчально-дослідній ділянці, теплиці, у кутку живої природи; екскурсії на природу й сільськогосподарське виробництво; суспільно корисну продуктивну працю учнів у сільському господарстві. Також було створено класи з поглибленим вивченням природничих дисциплін, проводилися факультативні заняття, працювали предметні гуртки, проводилися тематичні вечори, олімпіади, конкурси, вікторини, позакласна робота.