Коучинг як технологія формування компетентного фахівця у сфері державного управління

Анотація

У статті проаналізовано поняття коучингу як освітньої технології та засобу підвищення фахової кваліфікації, зокрема у сфері державного управління. Розглянуто психологічні основи коучингу, зв’язок цього поняття із цивілізаційними трансформаціями у світі, методичні різновиди цієї технології, функції тренера (коуча) та учня/студента. Виділено основний аспект коучингу – самоосвітній, що передбачає самомотивацію студента, його бажання вчитися та досягати фахових результатів, підвищувати власну компетентність на освітньому, загальнокультурному та фаховому рівнях.
Досліджено особливості використання технології коучингу в діяльності фахівців державної служби, кожен з яких особисто впливає на зміни й ініціативи у сфері державного управління, що відповідає засадам демократичного стилю керівництва на основі співробітництва і зворотного зв’язку. Простежено зв’язок знань, отриманих в умовах застосування коучингу, із такими практичними сферами державного управління, як консультування фахівців, надання адміністративних послуг громадянам, підготовка й ухвалення управлінських рішень. Зазначено, що в практичному вимірі коучинг у системі державної служби є засобом підвищення рівня службовця на фаховому та індивідуально-психологічному рівнях, де він набуває нових особистісних характеристик.
Зроблено висновок, що поряд з освітніми функціями коучинг позначає компетентність менеджменту та стиль лідерства, а це сприяє колективу службовців у реалізації визначених завдань та допомагає кожному з них розвиватися через ініціативність і взаємодію. До цього долучаємо ще й саморозвиток, який становить освітню сутність коучингу та залежить від мотивації, що в умовах державної служби (або маркетингу чи бізнесу) полягає в кар’єрному зростанні. Саме такі службовці відповідають вимогам реформування органів державного управління в Україні.