ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (60–70-ТІ РР. ХХ СТ.)

Анотація

У статті з’ясовано особливості становлення медіаосвіти в дошкільних закладах України у 60–70-х рр. ХХ ст., яка на той час існувала як навчання користуванню освітніми (передусім технічними) засобами в дошкіллі. Відображено обґрунтовану в досліджуваний період класифікацію засобів освіти: екранні (візуальні), звукові (аудіо), звуко-екранні (аудіовізуальні); технічні засоби програмованого навчання і контролю знань. Виявлено функції цих засобів в освітньому процесі.
Особливостями становлення медіаосвіти в дошкільних закладах є: проведення наукових досліджень щодо використання засобів освітнього процесу, популяризація результатів цих наукових розвідок; створення спеціальних кабінетів технічних засобів та педагогічної літератури; поєднання декількох технічних засобів для досягнення запланованих результатів за умови збереження керівної ролі вихователя; участь у конструюванні технічних засобів; створення дітьми казок, розповідей (цей процес сьогодні трактується як сторітелінг), використання українського народного мистецтва як засобу для розвитку дошкільників, виховання любові до друкованого слова, до читання літератури; формування майстерності педагогічних працівників (семінари, конференції) щодо комплексного використання технічних засобів; акцентування уваги на дотриманні санітарно-гігієнічних вимог під час використання технічних засобів.
Негативно позначилися на становленні медіаосвіти: досягнення пропагандистських цілей за допомогою маніпулятивних методів із використанням творів ідеологічного характеру; численне застосування російськомовних видань для так званого інтернаціонального виховання; диференціація засобів освіти на змістовні, високохудожні, ідейні та розважальні, низьковартісні; аналіз творів лише в контексті виявлення добрих і злих героїв, відсутність диференціації на правду й неправду.
Виявлено ідеї, що заслуговують на реалізацію в сучасному освітньому просторі: проведення наукових досліджень щодо вирішення актуальних проблем медіаосвіти; урахування вікових особливостей дошкільників; читання друкованих періодичних видань, складання казок та розповідей, використання українського декоративно-прикладного мистецтва як засобу патріотичного й естетичного виховання, створення нових медіа та розробка креативної медіапродукції. Наголошено на недопущенні помилок минулого: заідеологізованості медіа для здійснення виховних впливів на дітей.