Підготовка фахівців з цивільного захисту в України в контексті формування їхньої професійної готовності

Анотація

У статті представлено окремі аспекти професійної підготовки вітчизняних фахівців з цивільного захисту як складової цілісної загальнодержавної системи освіти, яка є різновидом фахової освіти, тому функціонує й розвивається згідно із законами суспільного розвитку з урахуванням особливостей сучасного середовища та регіональних і національних аспектів, які взаємодіють один з одним. Наголошено, що ХХІ ст. принесло світу низку міждержавних конфліктів, посилення терористичних протистоянь і масову міграцію населення, що супроводжуються зростанням кількості надзвичайних ситуацій різного походження (природного, техногенного, соціального, епідеміологічного), що разом із військово-терористичними діями спричиняють масові жертви серед громадян і значні економічні втрати.
Сучасний рівень розвитку науки і техніки дає змогу забезпечити високотехнологічний супровід діяльності фахівців цивільного захисту, що складають основу особового складу органів і підрозділів ДСНС.
Надано класифікацію екстремальні ситуації: регламентовані і нерегламентовані, планові і ситуаційні, «штатні» і «позаштатні». Зазначено, що складні та ризиконебезпечні надзвичайні (екстремальні) ситуації викликають не лише страх і панічні настрої в широких верств населення, а й подекуди – дезорганізацію служб реагування. Зі збільшенням обсягів завдань із захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій і запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків тощо збільшується відповідальність ДСНС і зростають вимоги до компетентності кожного фахівця-рятувальника та формування готовності діяти в екстремальних умовах.
Представлено низку визначень професійної готовності фахівців до ефективних дій в умовах екстремальних ситуацій та окремі аспекти унікальності підготовки фахівців цивільного захисту, які полягають в тому, що сутнісною основою їхньої діяльності, головним мотивом і метою професії є збереження життя та здоров’я людей.