МОНІТОРИНГ СФОРМОВАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Анотація

У статті розглянуто проблему моніторингу сформованості педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю в контексті сучасних вимог до якості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі рефлексивних умінь у професіях типу «людина – людина», що передбачають високу відповідальність, емоційну залученість, здатність до усвідомленого аналізу власної діяльності та ухвалення професійно виважених рішень. Педагогічна рефлексія розглядається як інтегративна особистісно-професійна характеристика, що забезпечує професійну зрілість, саморегуляцію та готовність до безперервного саморозвитку.
У дослідженні обґрунтовано доцільність системного моніторингу педагогічної рефлексії, який охоплює мотиваційний, змістовно-діяльнісний і результативний компоненти. Діагностика здійснювалася на засадах системного, діяльнісного та особистісноорієнтованого підходів, що дало змогу комплексно оцінити як внутрішні передумови рефлексивної діяльності, так і реальні прояви рефлексивних умінь у навчальній та професійноорієнтованій діяльності здобувачів вищої освіти. Для збирання емпіричних даних було використано комплекс взаємодоповнювальних методик, зокрема анкетування, тестові завдання, практичні кейси та методики самооцінювання.
Результати моніторингу засвідчили переважання низького та середнього рівнів сформованості педагогічної рефлексії, фрагментарність знань про її сутність, нестійкість мотивації до рефлексивної діяльності, обмежену здатність до системного самоаналізу та саморегуляції. Виявлено домінування зовнішньої детермінації в поясненні власних професійних успіхів і труднощів, нестійкість самооцінки та суперечливе емоційне ставлення до себе як майбутніх фахівців. Зроблено висновок, що системний моніторинг сформованості педагогічної рефлексії є важливою умовою підвищення якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти соціономічного профілю та підґрунтям для цілеспрямованої організації формувального етапу дослідження.