Дослідництво як один із засобів розвитку дослідницьких умінь учнів на уроках природничих дисциплін (кінець 50-х – початок 70-х рр. ХХ ст.)

Анотація

У статті висвітлено дослідництво як один із засобів розвитку дослідницьких умінь учнів. Підкреслено важливу роль дослідницької роботи, яка виступала важливою ланкою політехнічної освіти кінця 50-х до початку 70-х років ХХ століття. Дослідницька робота сприяла розв’язанню на більш високому рівні проблеми поєднання навчання з виробничою працею. Охарактеризовано особливості розвитку дослідницьких умінь під час самостійного проведення дослідів у процесі дослідно-практичної роботи. Дослідно-практичні роботи більш зосереджені на сільському господарстві: проведення дослідів у куточку живої природи, у теплиці, на навчально-дослідній ділянці та полях учнівських виробничих бригад. Активізація пізнавальної діяльності в процесі дослідно-практичної роботи сприяла самостійному плануванню майбутньої роботи. Основними шляхами для активізації пізнавальної діяльності, були практичні самостійні роботи, але під керівництвом учителя. Зазначено, що в цей період мало приділено уваги творчої самостійності. Виявлено, що застосування дослідницького методу на уроках природничих дисциплін у цей період набувало більш широкого значення: досліди сприяли розвитку декількох понять; обрані об’єкти не вимагали занадто значного догляду. Зроблено висновок, що дослідницькі вміння як такі не були виокремлені і представляли збірну структуру: політехнічні вміння та вміння застосовувати знання на практиці. Початок 60-х років характеризується тим, що дослідницька робота була представлена поєднанням навчання та виробничої праці. У середині 60-х років відбувся подальший розвиток виробничої сільськогосподарської праці як засобу активізації пізнавальної діяльності, який не завжди використовував інтелектуальні форми. Наприкінці 60-х років – на початку 70-х років починає частіше застосовуватися поняття розвитку умінь експериментувати, вести спостереження, узагальнювати.