ГУМОР В ІСТОРІЇ ОСВІТИ Й ПЕДАГОГІКИ: ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті здійснено ретроспективний аналіз проблеми відображення гумору в педагогіці та його використання в освітній галузі. Актуальність теми пояснюється численністю функцій гумору: здоров’язбережна, профілактична, інтеграційна, пізнавальна, виховна, розважальна, емоційна тощо. Гумор ще не достатньо оцінений педагогічними працівниками, однак його роль зростає в умовах сьогодення, зокрема воєнних дій.
Історико-педагогічні аспекти використання гумору видатними педагогами студіюють П. П. Гжибовський Н. Дудник, О. Кретова, І. Кузьма, А. Лібура, В. Чайка, В. Сіткар та ін. Існує потреба в усебічній ретроспективній науковій розвідці з визначенням перспектив творчого використання напрацювань учених в освіті.
Відображено погляди на використання сміху й гумору всесвітньо відомих педагогів та філософів – Е. Роттердамського, Р. Мулкастера, Я. А. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Г. Сковороди, Я. Корчака, В. Сухомлинського, П. П. Гжибовського.
Виявлено ідеї, які доцільно реалізовувати в сучасному освітньому просторі, – розроблення методичних рекомендацій щодо використання гумору в освітній галузі з урахуванням умов воєнного часу, інших суспільних викликів; упровадження до навчальних планів ЗВО дисципліни за вибором «Гумор і сміх у закладах дошкільної та загальної середньої освіти»; використання засобів навчання, що викликають позитивні емоції, сміх, водночас прокладаючи шлях до великих і серйозних справ; дотримання культури застосування гумору задля попередження використання гумору в агресивних цілях; популяризація теорії та практики застосування гумору як предмета наукових досліджень здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників ЗВО.