ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНА ОСНОВА СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ

Анотація

У пропонованій статті розглядаються деякі аспекти організації самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців з фармації. Автор фокусує увагу на здійсненні суб’єкт-суб’єктної взаємодії під час самоосвітньої діяльності студентів, а саме на її інтерсуб’єктивному підґрунті.
У статті проаналізовано поняття інтерсуб’єктивності, зазначені умови її створення. У педагогічній взаємодії важливого значення набуває налагодження контакту між суб’єктами освітнього процесу: не тільки розуміння інформації, але й вияв емпатії, налаштування на іншу особу. Однією з умов є досягнення згоди через подолання роз’єднаності між індивідами під час комунікації завдяки інтроспекції, самоаналізу. Власний досвід використовується як аналогія для гіпотетичного розуміння досвіду іншої особи. Тоді виникає довіра, бажання співпрацювати й переймати досвід. Інтерсуб’єктивна взаємодія є і умовою, і результатом створення інтерсуб’єктивного поля, в якому відбувається взаєморозуміння і взаємовплив учасників освітнього процесу, їхня спільна діяльність.
Автором зазначено, що інтерсуб’єктивний підхід застосовується і в цифрових засобах комунікації, управління й навчання під впливом ідей самоуправління і саморозвитку цифрових систем. Діалог і «колективний інтелект» використовується як модель для децентралізованого навчання та ухвалення рішень. Міжсуб’єктні знання й навички та мультиакторність формують власний досвід і трансформацію учасників взаємодії під впливом один одного, сприяють їхньому розвитку.
Одним з ефективних методів, які будуються на суб’єкт-суб’єктній взаємодії й використовуються у професійній підготовці майбутніх фармацевтів, є «Flipped Class», який спонукає студентів брати активну участь в освітньому процесі та сприяє їхній самоосвітній діяльності. Метод «перевернутого класу» створено з урахуванням аспектів педагогічної психології, згідно з якими діють когнітивні процеси вищого та менш вищого порядку. Студенти мають можливість досягти нижчих рівнів ієрархії навчальних цілей (запам’ятовування та розуміння нової інформації) самостійно у власному темпі, а потім працювати з участю викладача для досягнення вищих рівнів цілей навчання (застосування, аналіз, оцінювання).
У статті надано приклад використання «перевернутого класу» в самоосвітній діяльності майбутніх фахівців під час їхньої професійної підготовки з акцентом на суб’єкт-суб’єктній взаємодії, яка побудована на інтерсуб’єктивній основі.