ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розкрито історичні аспекти розвитку менеджменту в Україні. Звернено увагу на поняття менеджменту як способу та манери спілкування з людьми; мистецтво керівництва; уміння організовувати ефективну роботу апарату управління.
Показано складові менеджменту – організаційну, функційну та особову. Визначено етапи розвитку менеджменту, зокрема домонополістичний (до 1900 р.); «наукове управління підприємством» (від 1900 р. до 1930 р. у США); «адміністративно-бюрократичний підхід» (від 1900 р. до 1930 р. в Англії, Франції, Німеччині); «рух за гуманні стосунки» (1930-1950 рр. у США); сучасний етап.
У статті акцентовано на певних етапах розвитку менеджменту в Україні, це зокрема: І етап (1917-1921 рр.); II етап (1921-1928 рр.); III етап (1929-1945 рр.); IV етап (1946-1965 рр.); V етап (1965-1975 рр.); VI етап (1975-1985 рр.); VII етап (від 1985 р. – до сьогодні).
Розкрито особливості менеджменту на сучасному етапі. Зокрема зазначено, що на зміну класичному напрямку в менеджменті приходить новий – індивідуальний інформаційний, де акцентується на самореалізації людини; підприємство розглядається як живий організм, у якому люди об’єднані спільними цінностями; підприємство, організація має постійно оновлюватися, щоб пристосуватися до зовнішніх чинників.
Підкреслено, що сучасний менеджмент характеризується зміною змісту планування, усебічним дослідженням чинників успішної управлінської діяльності, орієнтацією управління залежно від результатів, розвинутою теорією і практикою маркетингу, розробленням ефективних технологій ухвалення рішень, широким застосуванням економіко-математичних методів і досягнень інформатики в управлінні на базі персональних ЕОМ, розвиненістю обчислювальних мереж і засобів комунікацій, активною участю персоналу в управлінні.
Приділено увагу новій управлінській парадигмі, що полягає в тому, щоб організувати ефективну спільну працю, у процесі якої кожна людина зможе максимально використовувати свій потенціал. Тому нова управлінська парадигма в досягненні успіху важливого значення надає людському чиннику.