ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ

Анотація

У статті проаналізовано трансформацію підходів до інтелектуального навчання майбутніх офіцерів Десантно-штурмових військ (ДШВ) Збройних Сил України (ЗСУ). Актуальність проблеми зумовлена характером сучасних бойових дій у російсько-українській війні, де здатність командира до критичного мислення, швидкого аналізу мінливої обстановки та ухвалення нестандартних тактичних рішень стає вирішальним чинником переваги над супротивником.
Метою дослідження визначено теоретичне обґрунтування нової парадигми інтелектуальної підготовки офіцерів ДШВ, уточнення сутності поняття «інтелектуальне навчання» та визначення механізмів імплементації релевантних стандартів НАТО (зокрема TLP, MDMP) у національну систему військової освіти. У роботі використано комплекс взаємодоповнювальних методів наукового пізнання, серед яких – ретроспективний аналіз, системно-структурний підхід, порівняльний аналіз, узагальнення та інтерпретація наукових джерел.
Узагальнено еволюцію освітніх парадигм у системі військової освіти в контексті сучасних трансформаційних процесів, у межах чого проаналізовано перехід від авторитарної репродуктивної моделі радянського зразка до сучасної компетентнісноорієнтованої системи з урахуванням динаміки змін безпекового середовища. Висвітлено пострадянський етап розвитку військової освіти, який характеризувався інерційним збереженням застарілих підходів, наслідком чого стала криза ефективності підготовки офіцерських кадрів в умовах реальних бойових дій. Доведено, що сучасний етап розвитку військової освіти пов’язаний із переходом до компетентнісноорієнтованої моделі, в основі якої лежить формування здатності до інтелектуального навчання як ключової професійної якості офіцера-десантника.
Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації авторського визначення поняття «інтелектуальне навчання» як цілеспрямованого процесу трансформації когнітивного потенціалу особистості (увага, пам’ять, критичне мислення, когнітивна гнучкість) у стійку професійну спроможність ефективно діяти в умовах бойової діяльності. Запропоновано підхід до інтеграції інтелекту, емоційного інтелекту та практичних навичок як єдиної функційної системи підготовки військового лідера.
Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні пріоритетних напрямків модернізації освітнього процесу у ВВНЗ, зокрема впровадженні проблемноорієнтованого навчання, симуляційних технологій (VR/AR), розвитку критичного мислення, а також трансформації ролі викладача в наставника з бойовим досвідом. Отримані результати можуть бути використані при розробленні освітніх програм підготовки офіцерів ДШВ, удосконаленні методик навчання та формуванні сучасної моделі військової освіти, орієнтованої на підготовку інтелектуально автономного командира.

Дата надходження статті: 27.11.2025 р.
Прийнято до публікації: 18.12.2025 р.
Опубліковано: 16.01.2026 р.