ДІАГНОСТИКА ТА МОНІТОРИНГ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Анотація

У статті розглянуто складний і динамічний процес педагогічної діагностики у вищій школі як послідовного контролю, оцінювання та прогнозування результатів освіти разом зі шляхами і способами їх досягнення. Доведено, що організація діагностики та моніторингу в ЗВО потребує постійного перегляду підходів до їх упровадження та внесення коректив в інструментарій для ефективного й об’єктивного вимірювання досліджуваних параметрів, процесів, явищ. Уточнено сутність поняття «діагностика рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов» як педагогічної діяльності, що передбачає володіння сукупністю методів і форм контролю, перевірки рівня знань та вмінь здобувачів вищої освіти для аналізу певних результатів і корекції подальших дій із метою вдосконалення формування цієї професійної якості. Визначено, що у процесі проведення педагогічної діагностики важливим є добір відповідних діагностичних методик згідно з певними критеріями й показниками або структурних компонентів досліджуваного феномену. Розроблено комплексну діагностику із 8 методик для визначення рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов відповідно до виокремлених чотирьох структурних компонентів досліджуваного феномену (ціннісно-емоційного, інформаційно-когнітивного, діяльнісно-комунікативного, особистісно-рефлексивного). За означеною діагностичною методикою проведено констатувальний експеримент серед майбутніх учителів іноземних мов трьох вітчизняних університетів на виборці 147 респондентів, проаналізовано отримані емпіричні дані. З’ясовано, що в досліджуваних майбутніх учителів іноземних мов превалює середній і низький рівні соціокультурної компетентності, а формування цієї інтегративної якості у вищій школі потребує додаткових зусиль із боку як викладачів, так і здобувачів вищої освіти.