ДО ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ

Анотація

У статті висвітлено питання процесу формування національної ідентичності молоді в умовах повномасштабної воєнної агресії. Авторка зазначає, що в сучасному дискурсі ідентичність трансформується з етнографічної константи в динамічну соціокультурну структуру, яка ґрунтується на свідомому ціннісному виборі та є стратегічним складником національної безпеки держави.
Здійснено аналіз ієрархічної моделі державної політики, регламентованої Законом України щодо утвердження національної та громадянської ідентичності та Стратегією до 2030 року. Виокремлено три фундаментальні вектори впливу – національно-патріотичне виховання, військово-патріотичну підготовку та громадянську освіту. На основі синтезу підходів провідних учених (І. Беха, К. Журби, Т. Ремех та ін.) розкрито механізми «свідомого привласнення» цінностей через об’єктну рефлексію, що забезпечує внутрішню інтеріоризацію національних сенсів особистістю.
Визначено роль закладу загальної середньої освіти як україноцентрованого простору. Висвітлено дидактичний потенціал навчальних дисциплін у подоланні деструктивних наративів та формуванні світогляду суб’єктної нації. Доведено ефективність волонтерства як соціально-психологічної технології, що сприяє розвитку резильєнтності молоді, трансформує пасивну приналежність в активну суб’єктність і зміцнює ідентифікаційний зв’язок між індивідуальним «Я» та національним «Ми».
Резюмовано, що синергія нормативно-правового регулювання, ціннісного змісту освіти та практичної діяльності формує цілісну екосистему утвердження національної свідомості. Результатом цього є становлення критично мислячої особистості, здатної забезпечувати ментальну та фізичну стійкість суверенітету України в глобалізованому світі.

Отримано: 15.01.2025.
Прийнято до друку: 10.02.2025.
Опубліковано: 15.02.2025